У перший день зустрічі в столиці Німеччини відбулася панельна дискусія. На конференції, серед іншого, обговорювалися виклики, які війна в Україні ставить перед містами та регіонами Німеччини, Франції та Польщі. Обговорювалися такі теми, як міські та регіональні дії, їх важливість у зв'язку з німецько-польсько-французьким партнерством та поточне становище біженців з України в регіоні.
«Хороші відносини з містами сусідніх країн завжди були для мене дуже важливими, - сказав Яцек Яськовяк, міський голова Познані. - Тому завдяки тісним контактам створеним ще перед війною, серед інших з Києвом, чий мер Віталій Кличко є моїм другом, і з Харковом - нашим містом-побратимом, ми змогли швидко та ефективно допомогти, відправивши туди речі, в яких там була надзвичайна необхідність. У Міській раді Познані ми працевлаштували двох осіб, які раніше працювали в адміністрації Києва та Харкова - тепер вони більшою мірою допомагають нам організовувати підтримку для своєї країни. Водночас ми звернулися до інших міст-побратимів. Відгук був вражаючим».
Одразу після нападу Росії на Україну міський голова Познані надіслав звернення до міст-побратимів із проханням про підтримку. Невдовзі з Ганновера прибули два вагони, вони містили: 600 ліжок, постільно-гігієнічні та косметичні пакети та вантажівка з 7 тоннами різноманітої матерільної допомоги. На зворотному шляху автобуси були використані для пееревезення українських біженців, які знайшли притулок у цьому ж німецькому місті. Свою допомогу також запропонували: Ювяскюля (Фінляндія), французький Ренн і голландський Ассен.
«Україна все ще потребує нашої допомоги, - наголосив міський голова Познані.- Вже під час Майдану вона показала, що її ціль - стати частиною Європи, що вона хоче змінюватися за правилами, які панують в Євросоюзі. Тому я вважаю, що ці цінності треба рішуче відстоювати. З боку західних країн було б аморально змусити Україну піти на поступки, щоб укласти мир і знову мати можливість повернутися до ведення бізнесу з Росією. Я не вважаю можливим вести мирні переговори з Путіним. Зі злочинцями за стіл переговорів не сідають - їх відправляють у тюрму. Я не можу уявити, щоб Україна забула про злочини росіян, пожертвувала частиною своєї території і підписала будь-які договори. Це не має сенсу, адже Путін і так не має наміру слідувати їм. Це також не гарантує довгострокової безпеки ні для України, ні для решти Європи. Єдиний вихід - повністю витіснити росіян з України, і ми повинні максимально підтримувати її в цьому, в тому числі підтримувати військово, у повному значенні цього слова».
У п'ятницю, серед іншого, планується проведення діалогових форумів, які забезпечать різносторонній обмін ідеями. Для аналізу та обговорення актуальних проблем Веймарського трикутника запрошуються експерти в галузі політики та дипломатії, науки, громадянського суспільства та журналістики.
Організатором заходу є Фонд Генсхагена (нім.Stiftung Genshagen) - цивільно-правовий неприбутковий фонд, який фінансується уповноваженим Федерального уряду з питань культури та ЗМІ та штатом Бранденбург (пол. Rząd federalny ds. kultury i mediów oraz kraj związkowy Brandenburgia). Він проходить у співпраці з Центром Марка Блоха в Берліні (нім. Centre Marc Bloch Berlin) та Європейським університетом Віадріна у Франкфурті-на-Одері (пол. Uniwersytet Europejski Viadrina we Frankfurcie nad Odrą).
Польською мовою за посиланням: poznan.pl
AW/ІЧ