Фестиваль «Українська весна»

Організатори «Української весни» на своїй сторінці у Facebook анонсували програму 16-го фестивалю, який традиційно проводитиметься у Познані. Цьогоріч глядачі та гості фестивалю матимуть можливість побачити та обговорити актуальні українські стрічки, відвідати літературну зустріч та переглянути п'єсу. Фестиваль відбудеться з 5 по 9 жовтня. Більш детальніше ознайомитися із програмою фестивалю можна сторінці організаторів у Facebook.

Українська весна 5-9 вересня, 2023. Фото: Facebook - grafika artykułu
Українська весна 5-9 вересня, 2023. Фото: Facebook

Відкриватиме фестиваль (5 жовтня) фото-виставка  «Невійна», яка матиме на меті, з одного боку, наголосити на протистояння російській агресії, а з іншого - показати український світ до війни. Автори стверджують, що не мають наміру заморожувати довоєнну реальність (яка була складною), але й не хочуть зображати її в темних тонах. Організатори виставки керуються метою донести до відвідувачів чіткий меседж:

«після війни давайте повернемося до життя з великої літери. До життя, яке ми пам'ятаємо, до життя, якого прагнемо, до життя, яке є настільки реальним і мирним, наскільки це можливо».

Простір виставки тісно пов'язаний з колишнім ательє WIMAR (теперішньою штаб-квартирою Łazęga Poznański). Глядач побачить документальну фотографію на соціальну та пейзажну тематику, а також серію портретів, представлених у розкішних вікнах колишньої портретної студії. На виставці представлені роботи видатних українських митців молодого покоління: київського фотографа Дмитра Богачука, берлінської фотографки, яка походить з Києва, фотографки Вікторії Сорочинської та видатної львівської портретистки Марти Сирко. Усі обрані нами митці мають багатий творчий доробок та багато авторських виставок, представлених по всій Європі.

Другого дня фестиваль показуватиме українські стрічки. Показ відкриватиме стрічка Антоніо Лукіча «Мої думки тихі» відбудеться 6 жовтня в ЦК «Замок». Вперше фільм був показаний 4 липня 2019 року в рамках секції «Схід Заходу» 54-го Міжнародного кінофестивалю в Карлових Варах, де він отримав спеціальний приз журі. Українська прем'єра відбулася 16 січня 2020 року. Після перегляду глядачі матимуть змогу взяти участь у обговоренні стрічки.

Окрім дискусії про «Мої думки тихі» глядачі також зможуть обговорити наступну  переглянуту стрічку «Стоп-Земля».

Літературна зустріч та дискусія присвячена пам'яті письменниці Вікторії Амеліної та поета Володимира Вакуленка, вбитих під час російського вторгнення в Україну відбудеться 7 жовтня. У зустрічі візьмуть участь літературні перекладачі Катажина Котинська, Марчін Гачковський та журналістка Оля Русіна.

Під час зустрічі будуть представлені біографічні матеріали про вшанованих авторів, а також уривки з їхніх творів у виконанні акторів та актрис.

Вікторія Амеліна (1986-2023) - українська письменниця, дебютувала у 2014 році романом «Синдром листопада, або Homo Compatiens». Роман «Дім для дому» (2017) увійшов до фінальних списків низки літературних премій, зокрема премії ЮНЕСКО «Місто літератури». У 2021 році стала лауреаткою літературної премії імені Джозефа Конрада від Польського інституту в Києві. У 2022 році була стипендіаткою програми Gaude Polonia Міністерства культури і національної спадщини Польщі. Членкиня українського ПЕН-клубу.

Володимир Вакуленко (1972-2022) - прозаїк, поет, перекладач і громадський діяч, автор тринадцяти книжок, лауреат численних літературних премій, зокрема Міжнародної літературної премії імені Олексія Ульяненка за роман «Кладовище сердець». З ініціативи Вікторії Амеліної посмертно було видано щоденник Вакуленка, який письменник вів під час російської окупації. У дискусії візьмуть участь:

Катажина Котинська - перекладачка та літературознавиця, професорка Інституту східнослов'янської філології Ягеллонського університету, лауреатка премії «Ангелус» за переклад роману Оксани Забужко «Музей покинутих секретів».

Оля Русіна - журналістка, письменниця та перекладачка. Її книжка «Сестричка» отримала нагороду дитячих симпатій на Львівському міжнародному літературному фестивалі. Член українського ПЕН-клубу.

Марчін Ґачковський - історик, літературознавець, перекладач, співзасновник перекладацького порталу Rozstaje. Книги «Доця» Тамари Дуди та «Світлий шлях» Станіслава Асєєва у його перекладі увійшли до фінальної сімки премії Angelus 2023.

Для дітей підчас фестивалю проводитимуться майстер-класи - інтеграція через мистецтво завжди фантастично добре працювала з дітьми, тому ми також вирішили піти цим шляхом.

В рамках інтеграційно-мистецької майстерні польські та українські діти зможуть під керівництвом двох художників з Польщі та України не тільки добре провести час в інтернаціональній групі, познайомитися з елементами культури сусідів, але й розвинути свої творчі здібності.

Завданням майстер-класів є навчити дітей елементам українського народного танцю та виготовляти намиста з самозастигаючої глини, а потім прикрашати їх народними візерунками, взятими з польської та української народної культури - адже художники, які ведуть майстер-класи, помітили ряд повторюваних мотивів у народному мистецтві обох сусідніх країн і підготували дошки з їх відтворенням, а діти матимуть змогу використати ці знання на практиці. Ми вкотре переконаємося, що ми не так вже й відрізняємося один від одного!

Серед іншого в рамках фестивалю 8 жовтня відбудеться джазовий концерт гурту Kinva. Це музичний ф'южн Анастасії Литвинюк, Ігоря Гнидина та Романа Хранюка. Загалом «кінва» - це означення традиційної дерев'яна посудини в Україні, схожа на пивний кухоль, що використовується як для зберігання, так і для споживання напоїв. Kinva є саме такою посудиною - зберігає традиційні українські етнічні мелодії, щоб подати їх у свіжій, джазовій формі. Протягом століть українська мова, традиції та музика об'єднували людей, приносили силу та зміцнювали віру у вільну та незалежну Україну. Анастасія Литвинюк, Ігор Гнидин та Роман Чранюк зустрілися у Львові.

В іншій реальності. Сьогодні вони живуть у Варшаві і грають під новим ім'ям. Кожен з них є визнаним джазовим музикантом з досвідом багатьох альбомів, проектів та сцен по всьому світу. Їх об'єднала любов і туга за Україною та звуками, які грали в їхніх душах з дитинства. Сьогодні вони розповідають свої історії слухачам у нових аранжуваннях, використовуючи всі навички, які вони набули за роки гри та експериментів з джазовими форматами.

Фінальним заходом, що відбудеться 9 жовтня в рамках «Української весни» буде вистава «Полювання на тарганів». П'єса Януша Ґловацького (переклад Олександра Ірванця), режисерка - Олена Леоненко-Ґловацька.

У ролях:

Він - Сергій Бережко

Вона - Марія Бережко

Дійові особи вистави «Полювання на тарганів», Анка - актриса Національного театру, героїня шекспірівських драм, та Янек - її чоловік, письменник, який має багато успіхів на батьківщині та за кордоном.

Коли над Польщею нависла ніч воєнного стану, він не міг нічого друкувати, вона - через бойкот влади - перестала виступати. Вони були офіційно маргіналізовані і позбавлені заробітку. З цієї причини - рятуючи своє життя і гідність - вони емігрували до Америки. Тепер вони емігранти, і їм сняться страшні сни, коли вони прокидаються.

Прокидаючись, вони бачать жахливо смішний фільм. Це запис однієї з двадцяти двох чи сорока двох - самі герої вже не пам'ятають, скільки днів вони не спали - безсонних ночей, в яких змішалися минуле, майбутнє, кошмари, звинувачення, голод, сором, сумніви, безпорадність і спроби знайти вихід з глухого кута.

Автор п'єси не судить ні героїв, ні світ. Герої активують весь свій інтелект, щоб побачити нову країну без наркозу.

Прем'єра п'єси відбулася в березні 1987 року в Мангеттенському театральному клубі (режисер - Артур Пенн). "Емігрант - це той, хто втратив усе, крім свого акценту", - говорить головний герой п'єси. Погляд українських акторів, яких війна викинула зі своєї країни, дому, мови, культури, професії, показує нам, що мало що змінилося у світі з дня прем'єри п'єси в Нью-Йорку.

Організатором фестивалю «Українська весна» є Суспільно-культурне товариство "ПОЛЬЩА-УКРАЇНА". Співорганізатором фестивалю є Культурний центр ZAMEK у Познані.

Польською мовою за посиланням/ Link do artykułu w języku polskim: facebook.

НС